середа, 19 грудня 2012 р.

§ 1. Що і як вивчає географія

ВСТУП


§ 1. Що і як вивчає географія

Виникнення географії. У давні часи люди не вміли пояснювати явища природи, а тим більше – зв’язки між ними. Вони не могли зрозуміти, як виникає легкий і сильний вітер, чому гримить грім і блискає блискавка, чому на морі іноді здіймаються велетенські хвилі, а земля здригається землетрусами, чому ростуть і в’януть рослини. Щоб пояснити подібні явища люди придумали різних богів. Кожний з них відав своїм "царством”: небом, лісами, річками, морями. Матір’ю всіх богів, яка породила небо, море і гори, стародавні греки вважали богиню Землі – Гею.
Саме тому давньогрецький учений Ератосфен ще у ІІІ ст. до нашої ери, приступаючи до вивчення Землі, назвав своє заняття – географія. В цьому слові він з’єднав ім’я богині Землі зі словом "графо” – пишу. Отже, слово "географія” можна перекласти як "землеопис”. З того часу вивчення Землі або її частин стали називати географією. Тому географію вважають наукою стародавньою, оскільки виникла вона понад 2 500 років тому.
Сучасна географія. Нині географія – це наука, яка вивчає і пояснює розподіл явищ у просторі – на Землі, материках, певних країнах чи населених  пунктах. Вона шукає відповіді на запитання "де?” і "чому?” (тобто, чому явища трапляються там, де вони трапляються?). Географія також розкриває зв’язки між світом людини і світом природи. Вона роз’яснює, як краще використовувати багатства природи; що робити, щоб природа не збідніла, щоб не зникли ліси, не зміліли річки, не втратили родючості ґрунти.
Сучасна географія розгалузилася і перетворилася на систему наук. У ній виокремлюють фізичну географію та економічну і соціальну географію. Фізична географія вивчає природу Землі (з грецької "фізис” – природа). Соціальна й економічна географія вивчає населення і його господарську діяльність (тобто Землю як оселю людства). Кожна з цих основних гілок географії підрозділяється в свою чергу на окремі науки. Отже, географія – це система наук, які вивчають різноманітність природи Землі, розташування населення і його господарську діяльність, взаємодію природи і людства.
Джерела географічних знань. Окрім підручника, джерелами інформації слугують географічні довідники і енциклопедії, карти і атласи. Насичені інформацією географічні журнали і газети.
Багато нового, корисного і цікавого можна дізнатися з радіо- і телепередач:  прогнози погоди, повідомлення про стихійні явища, природні дивовижі, культуру населення різних країн тощо. Нині для отримання необхідних географічних знань користуються послугами Інтернету – всесвітньої комп’ютерної мережі. За її допомогою можна за лічені хвилини обмінюватися географічною інформацією – картографічною, текстовою, відео, звуковою.
Методи географічних досліджень. Щоб здобути географічні відомості та знання користуються різними методами досліджень. Найдавнішим є описовий метод дослідження. Він полягає в описі об’єкта (де розташований, як змінювався з часом, як впливає на інші об’єкти тощо). Опис виконується на основі спостережень за явищами і процесами. Цей метод і нині є одним з основних. Давнім є й експедиційний метод. Слово "експедиція” означає "похід”. Експедиція – це відрядження групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ. Матеріал, зібраний в експедиціях, утворює основу географії. Спираючись на нього, наука розвивається.
Історичний метод дає змогу з’ясувати, як виникли і розвивалися в часі об’єкти й явища. Літературний методполягає у вивченні літератури – всього, що вже написано з даної теми. Картографічний метод дослідження полягає у визначенні місцезнаходження об’єктів і нанесення їх на карту. Вміло читаючи географічні карти, дослідник може отримати багато необхідної інформації. До нових методів належать аерокосмічний – вивчення поверхні Землі за знімками з літаків і космічних апаратів. За допомогою методу моделювання, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни в навколишньому середовищі.

      
Запитання і завдання
1. Що означає слово "географія»?
2. Що вивчає сучасна географія?
3. Розкажіть, яку інформацію можна дістати з географічних карт?
4. За допомогою Інтернету дізнайтеся більше про картографічний метод дослідження.

§ 2. Уявлення про Землю в давнину


§ 2. Уявлення про Землю в давнину


Пізнання Землі в первісні часи. У давнину (40–30 тис. років тому) вже первісні люди змушені були пізнавати довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу, полювати на диких тварин, рятуватися від стихійних сил природи. Первісні збирачі й мисливці намагалися розширити обжиті місцини за рахунок більш віддалених земель. Так вони дедалі більше пізнавали простір.
Краєвиди тоді люди зображали у вигляді насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тварин. Так передавалася наступним поколінням інформація про мисливські угіддя та пастки, про шлях до нових місць. Такі стародавні замальовки віднайдено в багатьох частинах світу – Європі, Азії, Африці. Прадавні українці теж залишили по собі географічні відомості. Під час археологічних розкопів в Черкаській області знайдено бивень мамонта із записами, зробленими нашими пращурами ще 13 тис. років тому. Якщо уважно придивитися, то на ньому можна помітити пагорби, ліс, річку.
Висікаючи символічні прикмети довкілля на підручному матеріалі, людина створювала схематичні креслення місцевості. Їх вважають прадавніми географічними картами, правда, дуже примітивними. Виникли вони ще задовго до з’яви писемності. Щоб відрізняти нові річки, озера, гори, ліси від уже відомих, люди нарікали їх назвами. Назви передавалися усно з покоління в покоління. Так у людей вироблявся географічний досвід.
Найдавніші плавання і відкриття. Імена перших мандрівників історія нам не зберегла. Та й не могла це зробити: ними були всі люди. Розширюючи межі пізнаних земель, вони натрапили на водні перепони – морські простори, якими оточений суходіл. Не дивно, що люди намагалися віднайти засоби для їх подолання. Знахідки стародавніх човнів свідчать, що корабель винайшли понад 6 000 років тому! Найдавніші значні плавання й географічні відкриття здійснили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже 3 000 років тому єгиптяни плавали вдовж берегів Червоного моря на південь. У ті часи ще ніхто не знав, що Африку (тоді її називалиЛівія) з усіх боків омивають моря.
Це відкриття зробили фінікійці – народ, що жив на східному узбережжі Середземного моря. Фінікійці були відважними моряками. У VІ ст. до н. е. вони за три роки обігнули Африку, довівши, що вона зусібіч оточена водою. Про їх плавання доніс інформацію давньогрецький історик Геродот.
Плавання фінікійців довкола Африки вважається найзначнішим плаванням Стародавньої доби. Хоча імена перших мандрівників невідомі, проте свою справу вони зробили – здолали відстані, що роз’єднували народи. Люди потроху почали пізнавати один одного. Пролягли торгові шляхи, якими пішли найсміливіші. Із їхніх розповідей про невідомі землі, про людей, які там проживали, почала складатися географічна картина Землі.
Мал. Плавання фінікійців довкола Африки у УІ ст. до н. е.

Цікава географія

Про плавання фінікійців
Певно, йшов 595 рік до нашої ери, коли поблизу південного краю Африки з’явилися дивні кораблі. Їх колись блискуча обшивка потріскалася, величезні вітрила вигоріли. Фарба, що вкривала вирізьблені з дерева конячі голови на носі і зведені догори риб’ячі хвости на кормі, була змита хвилями. Смертельний жах охоплював мореплавців, коли біля узбережжя Сомалі налітав шалений вітер, коли в прибережних водах поблизу екватора підстерігали коралові рифи, коли в Мозамбіцькій протоці корабель підхопила могутня течія. Проте мореплавців охопили радість і впевненість, коли вони встановили, що берегова лінія повернула на північний захід...
До цього часу нам точно невідомо, ні коли відбулося це мужнє плавання, ні кількості та зовнішнього вигляду кораблів, на яких пливли стародавні мореплавці, ні імені бодай одного з них. Проте, так могло бути.
Німецький мандрівник Пауль Вернер Ланге, ХХ ст.

Назви розповідають
Цікаво, що назви частин світу, якими ми користуємося дотепер, походять від фінікійських слів: Європа від ереб – захід,  Азія від асу – схід.

Уявлення про форму Землі. Форму нашої планети різні народи світу уявляли по-різному. Жителям рівнин Земля видавалася пласкою, а горцям – у вигляді гір. У стародавній Індії, наприклад, уявляли її пласким диском, що лежав на спинах слонів. В Азії, де височать гори Гімалаї, віссю світу вважали гору Меру, навколо якої розташовувалися сім океанів. У давній Японії Землі приписували кубічну форму. Єгиптяни бачили нашу планету як яйцеподібну сферу. У Стародавній Греції одні уявляли Землю диском, що нагадує щит воїна, інші – у вигляді колони, на одному кінці якої жили люди. Цей цілісний масив суходолу омивався Океаном-Рікою.
На іншому кінці планети народи Америки – ацтеки – уявляли Землю у вигляді 5 квадратів, що розташовані у шаховому порядку. У центрі – земна твердь з богами, оточена водою. Нижче – поділ світу на чотири сектори, кожен з яких має свої ознаки, свої барви, своїх рослин і тварин. Інші народи Америки – інки – бачили Землю як порожній куб.
Отже, найбільш поширеною була думка, що Земля пласка. Це витікало із знань людей давнини про світ. Знання тоді зводилися до знайомства з найближчим оточенням. У кожному окремому місці земна поверхня здавалася пласкою. Тому й сума окремих пласких поверхонь також мала б бути пласкою. Звідси враження про пласку Землю. Звісно, що такі уявлення були далекими від сучасних.

Запитання і завдання
1. Як первісні люди пізнавали світ?
2. Які географічні відомості передавали найпростіші картографічні замальовки людей Стародавньої доби?
3. Чому винайдення човна мало величезне значення для пізнання світу?
4. Яке значне географічне відкриття зробили фінікійці?
5. Чому плавання фінікійців довкола Африки було таким тривалим?
6. Як люди в давнину уявляли форму Землі?

§ 3. Географія античної доби


§ 3. Географія античної доби

Відкриття форми Землі. Знання про форму нашої планети були надзвичайно важливими для подальшого розвитку географії і особливо для створення достовірних карт. В античні часи (VІІІ ст. до н. е. – ІV ст. н. е.) найвищий розвиток знань, у тому числі й географічних, був у стародавній Греції. Тодішні мандрівники і купці повідомляли про нововідкриті землі. Перед ученими постало завдання – звести ці різнорідні відомості в одне ціле. Але найперше, що важливо було вирішити, якої Землі – пласкої, циліндричної чи кубічної – стосуються здобуті дані. Грецькі вчені замислювалися над багатьма „чому?”. Чому корабель, віддаляючись від берега, раптом зникає з виду? Чому наш погляд наштовхується на якусь перепону – на лінію горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється? Уявлення про пласку Землю не давали відповіді на ці запитання. Тоді з’явилися гіпотези про форму Землі. В науці гіпотезами називають не доведені припущення або здогади.
Першим здогад, що наша планета має форму кулі, висловив ще у V ст. до н. е. грецький математик Піфагор. Він вважав, що в основі предметів лежать числа і геометричні фігури. Найдосконалішою з усіх фігур є сфера, тобто куля. "Земля повинна бути досконалою, – розмірковував Піфагор. – Отже, вона має мати форму сфери!”.
Довів кулястість Землі у ІV ст. до н. е. інший грек – Арістотель. За доказ він приймав округлу тінь, яку кидає Земля на Місяць. Цю тінь люди бачать при місячних затемненнях. Ні циліндр, ні куб, ні будь-яка інша форма не дають круглої тіні.Арістотель спирався також на спостереження за горизонтом. Якби наша планета була пласкою, то при ясній погоді в підзорну трубу наше око бачило б далеко аж до краю. Наявність горизонту пояснюється вигином, кулястістю Землі.
Незаперечні ж докази геніального припущення греків були отримані через 2500 років космонавтами.
Географічна література і карти. Здобуті мандрівниками і мореплавцями відомості про раніше невідомі землі узагальнювали грецькі вчені-філософи. Вони написали чимало творів. Перші географічні праці створили Арістотель,ЕратосфенСтрабон.
Ератосфен використав дані історії, астрономії, фізики і математики для виокремлення географії в самостійну науку. Він склав і найдавнішу карту, яка дійшла до нас (ІІІ ст. до н. е.). На ній учений зобразив відомі на той час частини Європи, Азії і Африки. Не випадково Ератосфена називають батьком географії, що свідчить про визнанням його заслуг у її розвитку.
У ІІ ст. Клавдій Птолемей склав більш сучасну карту. На ній відомий європейцям світ уже значно розширився. На карті було показано багато географічних об’єктів. Проте й вона була дуже приблизною. Незважаючи на такі "дрібниці”, картами і "Географією” у 8-ми книгах Птолемея користувалися 14 століть! Праці грецьких учених свідчать про зародження географії як справжньої науки вже в античні часи. Проте вона була здебільшого описовою. А на перших картах була відображена лише незначна частина простору. Натомість понад ¾ земної поверхні залишалися невідомими.

Цікава географія
Перший географічний документ
Таким документом вважають поему "Одіссея”. Її написав відомий поет Стародавньої Греції Гомер, як гадають, у ІХ ст. до н. е. Цей літературний твір містить географічні описи багатьох відомих на той час районів світу.

  Цікава географія
Складання перших карт
Навіть під час військових походів греків не залишало бажання записати всещо вони бачили. У військах видатного імператора Александра Македонського (він був учнем Арістотеля) призначали спеціальних крокомірів. Ці люди вели відлік пройдених відстаней, складали описи маршрутів руху і наносили їх на карту. Спираючись на ці відомості, інший учень Арістотеля – Дікеарх склав досить докладну карту відомих тоді земель.

Мал.  Карта світу Ератосфена (ІІІ ст. до н. е.)

Мал. Карта світу Клавдія Птолемея (ІІ ст.)

Мал. Сучасна фізична карта півкуль

Перші відомості про українські землі. У V ст. до н. е. грецький мандрівник й історик Геродот побував у Північному Причорномор’ї – там, де нині розташована Україна. Усе побачене й почуте під час цієї та інших подорожей він виклав у 9-ти книгах "Історії”. За цей доробок Геродота називають батьком історії. Проте в своїх описах він повідомив й чимало географічної інформації. Відомості Геродота є чи не єдиною пам’яткою географії півдня України. На ті часи там була велика країна Скіфія, розміри якої викликали найбільший подив заморського гостя. Століттями люди дізнавалися з "Історії” Геродота про Європу, Азію, Африку. Нам учений грек залишив достовірні відомості про нашу місцевість. Керуючись ними та пізнішими на 500 років свідченнями Страбона, ми дістали чіткіше уявлення про нашу землю.

Запитання і завдання
1. Кому належать перші правильні уявлення про форму Землі?
2. Які докази наводили греки на користь кулястої форми нашої планети?
3. Ким були написані перші географічні праці?
4. Коли і ким були створені перші географічні карти?
5. Які материки і моря були відомі укладачам перших карт?
6. Порівняйте географічні карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою півкуль і встановіть відмінності в зображенні Європи, Азії і Африки.